Школа як простір підтримки: навіщо підліткам травмапедагогіка

Сучасна українська школа вже давно не обмежується підручниками та контрольними. У реальності війни, тривог, переїздів і постійної напруги для багатьох підлітків саме навчальний простір стає місцем, де важливо не лише здобувати знання, а й відчувати стабільність та людську підтримку. Саме тому в українській освіті дедалі частіше говорять про впровадження травма-інформованого підходу в освіту, підходу, який допомагає підліткам проживати складні емоції, краще розуміти себе та відновлювати внутрішню рівновагу.

Завдяки міжнародному проєкту “Стійкі вчителі - стійкі діти”, що реалізується ГО “Об’єднання “Агенція розвитку освітньої політики”, вчителі Київського ліцею бізнесу - Дарина Сергіївна Гузь, вчитель української мови і літератури, куратор 8 класу, та Людмила Михайлівна Сіднєнко, вчитель українознавства, куратор 7 класу, пройшли навчання з основ травмапедігогіки та активно впроваджують форми й методи цього підходу в освітній процес ліцею.

Наша мета — зробити ліцей місцем, де кожен учень чи учениця можуть не тільки вчитися, а й почуваються психологічно захищеним. Принципи травма-інформованого підходу - безпека та прозорість; довіра у стосунках з дорослими та однолітками; чіткі, але справедливі правила; емпатія та чуйне ставлення один до одного; розвиток навичок саморегуляції (вміння справлятися зі стресом без шкоди собі) реалізуються як на рівні класу, так і на рівні всього ліцею.

Інструменти і методи травмапедагогіки, як показує наша практика, легко інтегруються в роботу з класами - і під час ранкових зустрічей, і під час уроків, і під час менеджментів класу.

Ранкові зустрічі для 8 класу - звичне явище, адже Ранкове коло важлива частина класної рутини для учнів нової української школи. Це структурована щоденна зустріч учнів з учителем на початку дня для створення позитивної атмосфери та формування спільноти. Тепер же завдяки новому класному інструменту - ресурсній колоді Happy Cards - під час ранкових зустрічей наші 8-класники вчаться не просто обмінюватися фразами, а по-справжньому чути одне одного. Яскраві образи, промальовані на цих картах, допомагають підліткам:

• краще розпізнати власний емоційний стан;
• знайти внутрішню опору у складний момент;
• навчитися висловлювати свої переживання словами, а не замовчувати їх;
• зрозуміти, що емоції — це нормально, навіть якщо вони неприємні.

А після обговорення всі учні спільно створюють символ єдності класу — «мережу підтримки» з клубочка ниток. Це виглядає просто, але допомагає кожному відчути: у класі є люди, які можуть стати для мене опорою.

Хорошими інструментами для роботи з підлітками в умовах стресу та кризи є різноманітні тілесні практики та практики, побудовані на усвідомленому підході. Наші 8-класники дуже полюбляють дихальні техніки (такі як дихання “Квітка-свічка”), вправи на м’язову релаксацію, техніки заземлення (наприклад, техніку „Я в безпеці”, яка допомагає швидко повернути відчуття опори - обидві стопи впевнено стоять на землі, долоню кладемо на серце і промовляємо фразу: «Я тут. Я в безпеці. Я поруч із людьми, які мене підтримують»), ігри на довіру та згуртованість («Мостик довіри», «Плече друга», «Секрет добра»).

Наш досвід впровадження практик травма-інформованого підходу підтверджує, школа може бути безпечним простором, місцем, де підліток буде відчувати, що поруч є дорослі, які справді підтримають, а всередині кожного є сила впоратися зі складними емоціями. І це відчуття безпеки допомагатиме підліткам краще навчатися, упевненіше приймати рішення, ставати емоційно зрілими дорослими людьми. А це і є нашою головною метою - допомогти ліцеїстам вирости сильними, свідомими та здатними будувати здорові стосунки з собою, іншими та світом навколо.