Адреса: м. Київ, вул. Табірна, 30-32
Тел.: +380 (96) 116 59 80 
Тел.: +380  (66) 514 10 22 
vibertelegramfacebookinstagram

Як підтримати дитину під час карантину, якщо хтось в родині захворів на Ковід

П'ятниця, 28 січня 2022 18:37

Сьогодні нам хочеться розповісти про те, як батьки можуть підтримати свою дитину під час карантину. Ці затяжні обмеження тримають не лише нас, а й усі наші родини, від наймолодших і до самих старших, в неймовірній напрузі.

Як допомогти дітям під час хвороби, вимушеної ізоляції і неможливості особисто зустрітись з друзями, запитали у нашої психологині Ірини Бондар.

«Ті поради, якими я ділитимусь, більшою мірою стосуються підлітків. З молодшими дітьми є інші нюанси, але так як у нашому ліцеї діти навчаються з 7-ого класу, то про них і для них я ось що можу сказати:

  1. Один з найважливіших моментів, який потрібно пам’ятати батькам підлітків – це те, що вони зараз в найактивнішій фазі пізнання себе і часткової сепарації від батьківської опіки. І саме це становить найбільшу небезпеку, лишаючись разом в одній квартирі під час карантину. Добре, якщо ви не хворієте, у вас є ширший спектр можливостей. Але ж якщо ваш тест позитивний, у інших членів родини в будь-який момент може трапитись те ж, не забувайте про головне – ми усі особистості, у кожного є свої потреби, страхи і очікування. Тому – говоріть. Проговорюйте те, якої допомоги ви потребуєте, як полегшити і пришвидшити одужання, чого ви боїтесь і як ви плануєте справлятись із труднощами. Таке спілкування створить атмосферу безпеки в домі, впевненість у наявності підтримки і зменшить паніку від невизначеності.
  2. Дякуйте. Просте «Спасибі» здатне показати, що люди, які вас оточують – це найдорожче, що у вас є. Ці слова мотивують бути найкращими. Будь-яке звертання з «Будь ласка» та «Дякую», стає проханням про допомогу, а не вимогою чи певною умовою до виконання.
  3. На карантині погано усім – і тим, хто працює вдома, і тим, хто вдома навчається, і тим, кому пощастило усе це робити не вдома. Чому погано? Та тому, що величезна купа заборон з різних боків, змушує нас постійно себе контролювати: маски, сертифікати, входи/виходи, антисептики і т.д. Не кажіть дитині «Мені теж погано» чи «Мені ще гірше ніж тобі, адже ти не хвилюєшся про сімейний бюджет». Кажіть: «Як би не було важко, та разом, ми з усім впораємось!»
  4. Проблеми з навчанням? Ну і хай з ним! Здоров’я – найголовніше. Відмінні оцінки не спасуть від головного болю, пігулок та режиму «тривалих обіймів з ковдрою». Тим паче, у нас в ліцеї, є крута можливість – долучення до онлайн-трансляцій з класу. Окрім того, ще й вчителі консультують з усіх питань та допомагають наздогнати пропущені теми. Правда, тут головне не лінуватись і все-таки скористатись цими можливостями.
  5. Прогулянки на свіжому повітрі. Коли у нас дистанційне навчання, на ранкових зустрічах я часто запрошую ліцеїстів прогулятись на балкон, на подвір’я чи на терасу (у кого що). Ми дихаємо свіжим повітрям, показуємо своїх котиків і песиків, робимо руханки. Це дуже весело і подобається учням. Як би ви не почувались, якою б не була погода за вікном – виходьте прогулятись і беріть з собою своїх дітей. Понюште повітря, послухайте вітер, торкніться снігу, листя чи вологих перил. Контактуйте з природою – вона дуже надихає і дає сил. А про користь чистого повітря для організму, я взагалі й не говорю.

Будьте здорові!»

ВГОРУ